Post navigation

Меморандум о надлежащей практике информирования о лекарственных средствах специалистов в сфере здравоохранения

10/07/2012Версия для печати Версия для печати

Право на охорону здоров’я є невід’ємним правом людини. Провідною ланкою при наданні медичної та фармацевтичної допомоги є працівники закладів охорони здоров'я -  лікарі та фармацевти, що на професійній основі здійснюють діяльність в інтересах пацієнта та надають допомогу, керуючись інформаційними матеріалами щодо лікарських засобів. Враховуючи, що головним джерелом таких інформаційних матеріалів є інформація фармацевтичних компаній, яка розміщується у спеціалізованих виданнях та розповсюджується на наукових заходах (конференціях, семінарах, симпозіумах, тощо), а також маючи на меті сприяння розвитку медицини в Україні шляхом доведення відповідної інформації до медичних та фармацевтичних закладів з метою підвищення професійного рівня фахівців галузі охорони здоров’я, забезпечення лікарів та фармацевтів ґрунтовною інформацією щодо лікарських засобів, та беручи до уваги введення в дію положень Закону України від 20 грудня 2011 р. № 4196-VI «Про внесення змін до деяких законів України у сфері охорони здоров’я щодо посилення контролю за обігом лікарських засобів, харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок», фармацевтична спільнота підготувала головні положення щодо належної практики інформування про лікарські засоби фахівців галузі охорони здоров’я.

У зв’язку з набуттям чинності положеннями підпункту 6 п.2 та п.4 розділу I Закону України від 20 грудня 2011 р. № 4196-VI «Про внесення змін до деяких законів України у сфері охорони здоров’я щодо посилення контролю за обігом лікарських засобів, харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок» з 14 липня поточного року частина 3 ст.26 Закону України «Про лікарські засоби» викладена у такій редакції: «Інформація про лікарські засоби (у тому числі препарати, що не зареєстровані або перебувають на стадії розроблення чи впровадження у виробництво) включає назву, характеристику, лікувальні властивості, можливу побічну дію й публікується у виданнях, призначених для медичних та фармацевтичних працівників, а також у матеріалах, що розповсюджуються на спеціалізованих семінарах, конференціях, симпозіумах з медичної тематики».
Провідні підприємства, організації та асоціації фармацевтичного сектору та всієї галузі охорони здоров’я узгодили основні принципи надання інформації для професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників:

  • інформація про лікарський засіб, що розміщується у спеціалізованих виданнях, призначених для медичних та фармацевтичних працівників, а також у матеріалах, що розповсюджуються на спеціалізованих семінарах, конференціях, симпозіумах з медичної тематики, має містити, коли це можливо, назву лікарського засобу, його характеристику, лікувальні властивості, можливу побічну дію як частку від загального обсягу інформації про лікарський засіб;
  • при наданні інформації для професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників використання зображень, в тому числі зображень знаків для товарів та послуг, фотографій, малюнків, графіків, таблиць, інших візуальних або аудіо-візуальних об’єктів, має бути обґрунтованим та виправданим метою інформаційного повідомлення. Матеріали слід об’єднувати у логічний спосіб. Вони повинні бути підготовлені та розміщені з дотриманням прав інтелектуальної власності;
  • правовий режим інформації, викладеної у спеціалізованих виданнях для медичних або фармацевтичних працівників при здійсненні ними своєї діяльності, або на спеціалізованих заходах, не може бути визначений Законом України «Про захист прав споживачів», у зв’язку з тим, що вона призначена не для споживача (у контексті цього закону), тобто: «…фізичної особи, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника», а для фахівців, які в подальшому зможуть використовувати цю інформацію у своїй діяльності. Зазначене підтверджено положеннями ст. 21 Закону України «Про рекламу», де серед встановлених обмежень щодо розміщення реклами на лікарські засоби, медичну техніку, методи профілактики, діагностики, лікування і реабілітації чітко встановлено, що положення цієї статті не поширюються на рекламу лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації, яка розміщується у спеціалізованих виданнях, призначених для медичних установ та лікарів, а також яка розповсюджується на семінарах, конференціях, симпозіумах з медичної тематики. Правовий режим такої інформації у першу чергу визначається Законом України «Про науково-технічну інформацію», іншими законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Слід підкреслити, що відповідно до офіційної позиції ВООЗ «просування ліків на ринку слід здійснювати відповідно до національної політикив галузі охорони здоров’я і національного законодавства, а такождобровільних кодексів, якщо вони існують». Етичні кодекси приймаються на засадах етичності та добровільності професійними асоціаціями, спільнотою, спілками, лігами тощо з метою регулювання взаємовідносин в професійному середовищі, визначення фундаментальних засад етичних норм професійної поведінки та відповідальності, формування довіри до представників професії, підвищення статусу професійної спільноти в соціумі.

В Україні діють такі кодекси :

  • Кодекс маркетингової практики фармацевтичних виробників та їх представників (компаній), розроблений Європейською Бізнес Асоціацією у 2004 р.;
  • Етичний кодекс лікаря України, прийнятий на Загальноукраїнському з’їзді лікарських організаційі з’їзді Загальноукраїнського лікарського товариства у 2009 р.;
  • Етичний кодекс фармацевтичногоробітника України, прийнятий на VII Національному з’їзді фармацевтів Україниу 2010 р. Його впровадження здійснюєтьсяв світлі Концепції розвитку фармацевтичного сектору галузі охорони здоров’я на 2011–2020 рр. (затверджена наказом МОЗ України від 25.07.2011 р. №435).

Всі зазначені кодекси містять ґрунтовні розділи щодо належної практики надання інформації про лікарські засоби. Засади такої діяльності, викладені у цих кодексах, слід використовувати у власній практиці при підписанні цього меморандуму.

Меморандум відкрито до підписання.